- розмічування
- -я, с.Дія за знач. розмічувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розмічування
Смотреть что такое "розмічування" в других словарях:
розмічування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розмітка — и, ж. 1) Дія за знач. розмітити, розмічати. 2) Мітка, позначка, нанесена в процесі розмічування. •• Доро/жня розмі/тка лінії, написи та ін. позначення на проїзній частині доріг, бордюрах, признач. для інформування учасників дорожнього руху та… … Український тлумачний словник
керн — а, ч. 1) гірн. Круглий стовпчик гірської породи, якого одержують під час колонкового буріння свердловин. 2) тех. Крапка, зроблена кернером на деталі під час розмічування її. 3) Металева основа катода електронної лампи. 4) Центральна щільна… … Український тлумачний словник
кернер — а, ч., тех. Короткий сталевий стрижень із загартованим конічним вістрям для розмічування деталей … Український тлумачний словник
формáтер — рос. форматер англ. formatter 1. Програма або частина системи підготування текстів, яка виконує форматування. 2. Програма або пристрій, призначені для розмічування магнітних дисків … Тлумачний словник з інформатики та інформаційних систем для економістів
запис — у, ч. 1) Дія за знач. записувати 1), 2). •• Ксерографі/чний за/пис запис, що здійснюється на поверхні, покритій шаром напівпровідника, який змінює свій потенціал під дією світла. Ла/зерний за/пис запис, який здійснюється за допомогою лазерного… … Український тлумачний словник
магнітострикція — ї, ж., фіз. Зміна форми або розмірів тіл за їх намагнічування й розмагнічування … Український тлумачний словник
карта — и, ж. 1) Умовно зменшене загальне зображення земної поверхні, її частини або окремих країн світу. || Зображення окремих частин країни за їхніми геологічними ознаками. || Зображення ґрунтового покриву певної ділянки земної поверхні з зазначенням… … Український тлумачний словник
переінакшування — рідше переіна/чування, я, с., розм. Дія за знач. переінакшувати, переіначувати … Український тлумачний словник
виканючування — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
